Висотні будівлі з огляду на особливості своєї конструкції характеризуються підвищеним рівнем пожежної небезпеки порівняно із забудовою стандартної поверховості. Пожежа у висотній будівлі створює безліч проблем і висуває особливі критерії щодо безпеки людей. Насамперед це стосується застосування пожежних сходів, евакуації людей, особливостей формування вогнища загоряння та розповсюдження вогню, а також складність ліквідації надзвичайних ситуацій.

Основи забезпечення пожежної безпеки висотних будівель

Пожежна безпека висотних будівель – комплексна проблема, яка вирішується на етапі проектування, будівництва та експлуатації кожного об'єкта нерухомості. На етапі підготовки комплекту проектної документації необхідно здійснювати розрахунок загальної стійкості споруд під час пожежі. Тривалість часу, протягом якого плити перекриття та несучі конструкційні елементи зможуть витримати вплив високої температури та відкритого вогню, позначається як межа вогнестійкості.

Відповідно до нормативних показників державних будівельних норм України протипожежні вимоги щодо забезпечення безпеки багатоповерхових будівель мають забезпечувати досягнення чотирьох основних цілей:

  • обмежити площу поширення вогню та локалізувати його;
  • зменшити інтенсивність процесу горіння;
  • забезпечити вибухозахищеність будівлі;
  • мінімізувати тривалість процесу горіння.

Система протипожежного захисту висотних будівель

Вибір конкретної системи пожежогасіння здійснюється на етапі проектування відповідно до вимог та норм ДБН України. Двома ключовими умовами є наявність автоматизованої системи пожежогасіння та розташування на кожному поверсі первинних засобів гасіння та індивідуального захисту, таких як вогнегасники, пожежні крани, рукави та інші.

Забезпечення максимального рівня безпеки людей гарантовано за умови дотримання таких вимог:

  • евакуаційні шляхи з поверхів повинні вести в незадимлювані сходові клітини;
  • при розрахунку технічних параметрів евакуаційних шляхів кількість людей у ​​приміщенні чи приміщенні слід збільшити на 25%;
  • відстань між дверима внутрішніх приміщень, в яких знаходяться люди, до не менш як двох найближчих аварійних виходів має становити не більше п'ятнадцяти метрів;
  • будівлі повинні мати засоби індивідуального захисту, кількість та місцезнаходження яких визначається виходячи з категорії небезпеки об'єкта;
  • внутрішнє оздоблення стін, стель та підлоги на евакуаційних шляхах, а також у холах ліфтів, вестибюлях, технічних поверхах повинні виконуватися з негорючих оздоблювальних матеріалів;
  • для забезпечення швидкого усунення спалаху в будівлі повинні бути передбачені системи димовидалення, спеціальні ліфти та пожежна сигналізація;
  • пристрій зон безпеки за допомогою протипожежних перешкод та протипожежних дверей;
  • обладнання об'єктового пункту пожежогасіння.

Заходи щодо забезпечення своєчасної та безперешкодної евакуації людей

Організація або компанія, яка експлуатує багатоповерхову споруду, повинна регулярно проводити моніторинг та аналіз ступеня пожежної небезпеки, а також вносити актуальні корективи до евакуаційного плану. Головне завдання протипожежних систем – затримати поширення вогню та дати можливість персоналу, мешканцям чи відвідувачам швидко та безпечно залишити небезпечну ділянку. Завдяки правильній організації в більшості випадків вдається уникнути численних жертв навіть за сильного загоряння.

Технічні засоби та система автоматичного гасіння вважаються ефективними, якщо за їх допомогою будівлі вдасться витримати високу температуру та відкритий вогонь протягом не менше ніж 180 хвилин без втрати конструктивної міцності та цілісності. Статистика показує, що характерною особливістю пожеж у багатоповерхових спорудах є поступове поширення вогню та диму вгору, тому головним завданням під час евакуації є досягнення людьми безпечних поверхів нижче за рівень загоряння. Не менш як два аварійні виходи, а також наявність індивідуальних засобів захисту допоможуть безпечно залишити охоплені вогнем приміщення.